Дороті Хілл Амазонка коралових морів В історії науки мало геологів, які отримали стільки відзнак і шани, як австралійка Дороті Хілл, визнана в усьому світі авторитетом у палеонтології. Її дослідження були зосереджені на викопних останках дрібних безхребетних, які живуть великими колоніями в тропічних і субтропічних морях, які сьогодні представляють одну з найбільш вразливих екосистем на Землі: корали. Дороті Хілл народилася 10 вересня 1907 року в Брісбені, космополітичному місті, що омивається чистими водами Коралового моря. Вона була третьою з семи дітей і виросла в скромній родині, не пов’язаній з наукою. За сімейними спогадами, Дороті мала гострий розум і в ранньому віці почала успішно навчатися. Її шкільне життя можна підсумувати як низку стипендій і досягнень, які дали їй можливість вступити (у віці 17 років) на факультет природничих наук Університету Квінсленда. Там її початкове покликання до хімії змінилося. Завдяки впливу професора Генрі Річардса, ентузіаста-геолога, якого дуже цінували студенти, Дороті закінчила навчання з геології в 1928 році. І вона зробила це вишукано: із золотою медаллю за виняткові заслуги. Юна Дороті відзначилася не тільки в навчанні, а й у спорті. Займалася легкою атлетикою, плаванням, веслуванням... І добре показала себе в жіночій збірній університету з хокею. Але якщо є один символічний образ Дороті Хілл, то це зображення вершниці, оскільки більша частина її польової роботи виконувалася верхи на коні. Саме в такому вигляді вона провела свої ранні дослідження, проїхавши через викопні моря Західної Австралії в пошуках виходів карбонових коралів. Дороті Хілл поїхала до Англії в 1931 році, отримавши стипендію доктора філософії в Кембриджському університеті. Молодій австралійці вдалося познайомитися з великими британськими палеонтологами того часу. Вона здобула фундаментальні знання у своїй темі, палеонтології морських безхребетних, і засвоїла суворий підхід до наукової роботи, яку застосовувала до кінця свого життя. У той же час авантюрна жилка Дороті розгулялася в зеленій англійській сільській місцевості: вона отримала ліцензію на керування легкими літаками і, як завзята водійка, брала участь в автомобільних перегонах. Вона залишалася в Англії до 1937 року, але за запрошенням свого улюбленого професора доктора Річардса повернутися до рідного університету. Повернувшись до Австралії, вона розпочала безпрецедентну наукову кар’єру не лише як дослідниця в Університеті Квінсленда, а й як консультантка нафтової промисловості, застосовуючи свої передові знання зі стратиграфії. Її плідна кар’єра була перервана лише під час Другої світової війни, коли Дороті приєдналася до австралійської військово-морської служби, щоб очолити команду з розшифровки та кодування повідомлень. Знову безстрашна Хілл! Ця велика амазонка геології залишила величезну спадщину наукових праць і публікацій, а такожслід першопроходця: вона була першою професоркою в австралійському університеті (1959) і першою президенткою Австралійської академії наук (1970). Вона померла в Брісбені 23 квітня 1997 року. Ми не повинні очікувати, що світ дасть нам те, що, на нашу думку, ми заслуговуємо 23
RkJQdWJsaXNoZXIy MTcxMDUyNQ==